- корелювати
- -ю́ю, -ю́єш, недок., спец.1) Поміщати щось в ситуацію, в якій воно знаходиться у відомому співвідношенні з ін. речами.2) Обчислювати коефіцієнт кореляції.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
корелювати — [кореил ува/тие] л у/йу, л у/йеиш … Орфоепічний словник української мови
корелювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
корельований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до корелювати … Український тлумачний словник
скорелювати — ю/ю, ю/єш. Док. до корелювати … Український тлумачний словник